Як утримати аграрний фронт та допомогти аграріям під час війни: що найважливіше

30 січня 2023, 17:44 Кравцев Сергей

Через військові дії прямі втрати аграріїв становлять близько 7 млрд, опосередковані - близько 35 млрд

Аграрний фронт України: які очікування від лютого? Які закони чи постанови слід ухвалити чи хоча б не скасовувати? Де слід натиснути дипломатично? Видання "Коментарі" із цими питаннями звернулося до експертів.

Для підтримки українських аграріїв потрібна низка кроків

Народний депутат VІІІ скликання, президент Української аграрної конфедерації (УАК) Леонід Козаченко нагадує, що Україна за 30 років незалежності стала ключовим гравцем на світовому ринку продовольства.

"Ми увійшли до десятки країн, які забезпечують не лише внутрішній ринок, а й глобальний, постачаючи продовольства до різних держав, рятуючи від голоду мільйони людей. На жаль, через російську агресію ми суттєво втратили свій глобальний агро-статус. Експорт відповідної продукції скоротився протягом року майже вдвічі, ми втратили величезні обсяги коштів. Фермери, які зайняті у вирощуванні продукції, серйозно постраждали", – зазначає експерт.

За його словами, незважаючи на це, загальний експорт українського продовольства торік склав 51,3% загального експорту. У січні ця цифра може зрости до 60%.

"Але втрати – величезні. Прямі становлять близько 7 млрд, опосередковані – близько 35 млрд. Ми посіяли озимих менше на 41%, ярих на 22%. Понад 40% полів залишені порожніми. І незрозуміло, чи ми їх засіватимемо навесні. Ситуація непрогнозована. Майже 5 млн га земель заміновано. Практично щодня фермери підриваються, у тому числі зі смертю", – розповів Леонід Козаченко.

За його словами, щоб підтримати українських аграріїв, потрібна низка кроків.

1. Введення дієвого державного страхування для виробників та реалізаторів продовольства. Це надихне фермерів, не дасть їм опустити руки, дозволить ризикувати - і сіяти (як ранні культури, так і озимі). Отримати механізм компенсації.

2. Війною було знищено поля, елеватори, склади, сільгосптехніка. Багато чого було придбано фермерами за банківські кошти. За кредити, які вони зі зрозумілих причин погашати зараз не можуть. У результаті банки блокують рахунки фермерів, які не видають нові кредити. Слід створити державний банк, який забере усі важкі кредити, які не погашені аграріями через втрати активів.

3. Необхідно активізувати зусилля щодо розбудови логістичних платформ для перетину кордонів України з країнами ЄС. Важливо поламати корупційні схеми, які діють під час перетину кордону. Більше залучатиме для цього тих же представників ООН. Створювати так звані "зелені коридори" не тільки на морі (як той самий Чорноморський, який треба суттєво розширювати), а й на суші.

4. Слід подумати про закупівлю Держрезервом або Аграрним фондом необхідного зерна, що зможе стабілізувати ціни на внутрішньому ринку (у тих самих магазинах), а також зменшити втрати фермерів через різке коливання цін.

5. Треба відкрити реєстри (земельний, платників податків), закриття яких створило корупційні схеми при відшкодуванні ПДВ.

"Це – першочергові кроки, – запевняє Леонід Козаченко. – І, звісно, слід зберегти кредитування 5-7-9. Віримо у краще, боремося за Перемогу!".

Ключове питання – як дати фінансування аграріям на проведення весняно-польових робіт

Президент асоціації "Український клуб аграрного бізнесу" (УКАБ) Алекс Ліссітса вважає, що, незважаючи на вкрай складне прогнозування під час війни, є три ключові питання для українського агросектору, які потребують пильної уваги.

"По-перше, українські аграрії не мають ліквідності. Величезні проблеми з прибутковістю, що була до початку повномасштабної війни. Здебільшого аграрії, у кращому разі, виходять "у нуль". Відповідно планувати посівну кампанію-2023 надзвичайно складно. Ми не знаємо, скільки українських фермерів зможуть посіятись, скільки – ні", – пояснює експерт.

За його словами, ключове питання – як дати фінансування аграріям на проведення весняно-польових робіт. Йдеться, наголошує президент УКАБ, про десятки млрд грн, яких на сьогодні немає.

"Другий найважливіший момент – зберегти режим безмитного ввезення на територію ЄС продуктів та послуг, пов'язаних із українським сільським господарством, – зазначає Алекс Ліссітса. – Третій – збереження "зернового коридору" (угода діє до середини березня)".

Читайте також на порталі "Коментарі" – чому міжнародні організації не помічають війну в Україні – чи правильно реагує Україна.

Теги: