Будем сіяти коноплі: 100 га промислових конопель приносять до 12 млн грн прибутку

Витрати порівнянні з кукурудзою, а чистий дохід у кілька разів більший – від насіння до олії та трести.

Вирощування промислових конопель стає надзвичайно вигідним для українських аграріїв. Про це повідомляє SuperAgronom. Витрати на техніку та добрива порівнянні з кукурудзою – близько $900-1000 на гектар. При площі 100 га це дає приблизно 2,9 млн грн інвестицій.

Проте прибуток від реалізації врожаю набагато вищий. Так, при середній урожайності насіння 1,1 т/га і ціні 52 тис. грн/т, загальний дохід становить близько 5,72 млн грн. Чистий прибуток – приблизно 2,82 млн грн.

Ціна на тресту конопель також залишається високою – $100–120/т. Сучасні сорти можуть давати 2–3 т/га трести, а деякі селекційні – до 9 т/га. В результаті готовий продукт із 100 га може принести до 12 млн грн, враховуючи олію (30 кг з 100 кг сировини за мінімальною ціною 400 грн/кг).

Після продажу олії у виробника залишається макуха для білкових кормів та 4 т/га соломи, яку теж можна вигідно реалізувати. Такий підхід робить коноплі однією з найприбутковіших культур для аграріїв, навіть порівняно з традиційною кукурудзою.

Нині в Україні вже починають вирощувати цю культуру – на Житомирщині, Рівненщині, Сумщині, Чернігівщині, Черкащині.

Нагадаємо, портал "Коментарі" раніше писав, що у Європейському Союзі різко загострилася ситуація навколо імпорту українського цукру. Провідні галузеві об’єднання ЄС вимагають негайно призупинити постачання цукру-сирцю з України, заявляючи про "критичний стан" європейського ринку.

Тим часом, повідомляють "Коментарі", на засіданні Комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики депутати порушили питання несправедливих умов експорту українського цукру. Йдеться про чинний механізм, за яким пряме право на експорт фактично мають лише цукрові заводи, тоді як агровиробники — безпосередні вирощувачі цукрових буряків — позбавлені такої можливості. Урядові обмеження створюють дисбаланс на ринку та нерівні умови для учасників галузі. Саме аграрії несуть основні витрати на вирощування сировини та часто інвестують у кінцевий продукт, але не можуть напряму виходити на зовнішні ринки. Відтак у Парламенті збираються надати виробникам цукрових буряків прямий або спрощений доступ до експорту, зокрема через механізм квот, може мати низку стратегічних переваг.