З бронежилетами у полі: як триває посівна в Україні

Весняна посівна нинішнього року проходить в Україні в доволі складних і незвичних для нас умовах. Але попри наявні труднощі (повномасштабне вторгнення РФ, нестача пального, інші проблеми), аграрії справляються з перепонами, викликаними часом. Як саме, та які питання вимагають скорішого вирішення – експерти розповіли виданню "Коментарі".

Посівна. Фото: з відкритих джерел

У полях посівна триватиме ще мінімум 3 тижні

Народний депутат Верховної Ради України ІХ скликання (фракція "Слуга Народу"), член Аграрного комітету Дмитро Соломчук підкреслює:

Це ті умови, у яких проходить нині наша посівна, зазначає нардеп. Якщо раніше визначальним чинником для фермера була погода, то зараз – лінія фронту. Війна наклала свій відбиток на культури, які саджають, та й на усю посівну кампанію.

За йго словами, проблема з експортом – дуже болюча. Вже налагоджуються поставки на світові ринки, крок за кроком, через суходіл: Польща, Румунія, Прибалтика – уряд і депутати аграрного комітету Ради працюють над тим, щоб налагодити цей процес в найкоротші терміни.

Замінованність полів є одним із факторів, який не дозволяє вчасно провести посівні роботи

Генеральний директор асоціації "Український клуб аграрного бізнесу" (УКАБ) Роман Сластьон розповів виданню "Коментарі" наступне:

"Україна має близько 28,4 млн га посівних площ під різними видами сільськогосподарських культур. З них 9,0 млн га вже задіяні під озимими культурами, решта – призначена під різноманітні ярі культури: пшеницю, кукурудзу, соняшник, ячмінь, гречку, сою, картоплю, різні види овочів тощо.

Посівна компанія в Україні розпочалася в усіх областях, окрім Луганської. Навіть частково на територіях, які знаходяться недалеко від активних бойових дій. Однак посівну кампанію неможливо здійснити на всій території України, як було раніше. Згідно наших оцінок, під ярі культури будуть задіяні близько 14 млн. га (75%) площ у 2022 році. Найбільші втрати на півдні, сході та північному сході. Ці території або перебувають в зоні активних бойових дій (частина Донецької, Луганської, Запорізької, Херсонської та Харківської областей), або вже визволені від окупації, але на їх територіях неможливо провести посівну через мінування полів та зруйновану матеріально-технічну базу (частина Київської, Чернігівської та Сумської областей).  

Багато аграріїв заявляли про заміну частини площ під кукурудзу на користь соняшнику, сої, гречки, інших зернових колосових культур. Такі зміни спричинені тим, що кукурудза потребує більше вкладень на гектар, порівняно до інших культур, більше витрат на сушіння восени та більші потужності для зберігання і транспортування на експорт, який наразі вкрай обмежений спроможністю залізничного, автомобільного та річкового транспорту.

За результатами опитування компаній-членів УКАБ та оцінки втрати посівів в тимчасово окупованих та постраждалих регіонах, було проведено моделювання зміни площ  основних ярих сільськогосподарських культур, згідно якого площі посіву ярого ячменю цьогоріч можуть становити 906 тис. га (-32% до загальних площ 2021 року), площі кукурудзи скоротяться до 3,8 млн га (-31%),  соняшнику  очікується 4,7 млн га (-28%), площі сої збільшаться до 1,4 млн га (+12%).

Незважаючи на збільшення площ під соняшник та ячмінь на вільній від окупантів території, компенсувати втрату площ цих культур на окупованих територіях в повній мірі неможливо. Соняшник та ячмінь традиційно в значній мірі вирощувався на півдні та сході України. Також значними є втрати площ під томатами, цибулею, баклажанами, перцем, горохом, гірчицею та баштанними культурами.  Саме на ці культури українські сільгоспвиробники також звертають увагу для збільшення їх посівних площ на вільних українських землях.

Наразі майже завершився перший етап посівної кампанії — посів ранніх ярих культур — ячменю, пшениці, вівса, гороху, цукрових буряків, ріпаку. Зараз активно сіють соняшник, кукурудзу, картоплю, сою, гречку. Вже засіяно 3,6 млн. га ярих культур. Це 21%, порівняно з тим, що було в 2021 році.

Однією з найголовніших проблем досі залишається експорт. В українських експортерів наразі є два основні шляхи: залізницею до західних кордонів країни, а далі в європейські порти — або ж транспортування за допомогою барж по Дунаю у морські порти Румунії.

Експорту цими шляхами заважає низка проблем. Перш за все це технічні складності, такі як різна ширина залізничних колій в Україні та ЄС, через що доводиться перевантажувати продукцію або змінювати ширину коліс, нестача вагонів, барж, неготовність залізничних операторів та інших учасників ланцюга поставок країн ЄС до наших обсягів зерна тощо.

Через вищезгадані проблеми пропускна спроможність цих шляхів не може замінити морські порти — зараз вона становить максимум 1 млн тонн на місяць, що в 5-6 разів менше, ніж можливості морських портів.

Якщо зазвичай Україна за допомогою морських портів мала можливість експортувати приблизно 5 млн тонн зерна та 500-600 тис. тонн соняшникової олії на місяць, то за результатами березня 2022 року залізницею кордон перетнуло лише 220 тис. тонн зерна та 15,8 тис. тонн олії. Навіть за максимальної пропускної спроможності всіх альтернативних шляхів експорту, надлишки кукурудзи, що є в Україні, будуть вивозити понад рік, і то за відсутності експорту інших зернових. І, фактично, у нас спроможності для вивезення нового врожаю наразі немає. 

Крім того, ще однією перешкодою є те, що в районах бойових дій до 10−15% полів забруднені залишками снарядів та мін, є поля, заблоковані через замінування доріг. Замінованність полів є одним із факторів, який не дозволяє вчасно провести посівні роботи. З цією проблемою поки що в основному зіштовхнулися в Київській, Чернігівський, Сумській областях, тобто областях, які були під тимчасовою окупацією російських військ. Вже розпочалися роботи по розмінуванню цих територій відповідними службами, однак цей процес доволі тривалий і на цих територіях дуже маленька ймовірність, що встигнуть провести посівну. Навіть якщо поля знаходилися на певній відстані від активних бойових дій, але є підозри на наявність вибухонебезпечних рештків після обстрілів, то також викликаються відповідні служби для перевірки територій".

Армія аграріїв – сьогодні це наш другий фронт! Адже саме від них залежить рівень продовольчої безпеки нашої країни та стан продовольчої безпеки світу загалом

Доктор економічних наук, заступник директора Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки" Ольга Ходаківська найбільш вагомими чинниками, які впливають на посівну нині, вважає те, що на частині територій України тривають бойові дії. Зокрема – у Харківській, Донецькій, Луганській, Запорізькій, Херсонській, Миколаївській областях. Це ускладнює, а подекуди взагалі унеможливлює проведення посівних робіт.

Однак всюди, де є можливість вийти у поле – це було зроблено без зволікань, підкреслює вона.

Основні культури, які висівають сьогодні – це кукурудза, соя, соняшник, овес, гречка, просо, цукровий буряк, овочі, повідомляє Ольга Ходаківська. Порівняно до попередніх років, збільшуються площі під горохом, вівсом, ячменем, картоплею та культурами овочевої групи.

Ольга Ходаківська підкреслює, що на сьогодні є низка труднощів, які ускладнюють проведення польових робіт. Зокрема – гострий дефіцит пального та доволі високі ціни на нього. Мають місце нестача мінеральних добрив та ЗЗР (засоби захисту рослин); проблеми, по’вязані з бронюванням працівників; труднощі з реалізацією продукції минулорічного врожаю, що спричинило дефіцит обігових коштів тощо.

За даними проведених Інститутом аграрної економіки опитувань проблеми із бронюванням працівників мають 62% аграріїв. Потреба у паливі забезпечена лише на 60%, ЗЗР – 56-60%, насінні – 80%, добривах – 80-85%.

Але аграрії – в полі, тому у будь-якому випадку посівна відбудеться.

Читайте також на порталі "Коментарі" – Білий Дім заявив, що поразка Росії у війні проти України вже незаперечна.